Четвертая книга царствГлава 1 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Тогда ангел ГОСПОДЕНЬ велел Илии из Тишбы: «Немедля отправляйся навстречу гонцам самарийского царя и скажи им: „Разве нет Бога в Израиле? Почему вы идете вопрошать Баал-Зевува, божество Экрона? |
|
4 За это, — говорит ГОСПОДЬ, — не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». Илия отправился в путь. |
|
5 |
|
6 «Навстречу нам вышел человек, — ответили они, — и велел нам вернуться к отправившему нас царю и передать ему, что говорит ГОСПОДЬ: „Разве нет Бога в Израиле? Почему ты посылаешь за ответом к Баал-Зевуву, божеству Экрона? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». |
|
7 Он спросил их: «Каков был тот человек, что вышел навстречу вам и сказал всё это?» |
|
8 Они ответили: «Весь он был волосат, но опоясан кожаным поясом». И царь сказал: «Это Илия из Тишбы». |
|
9 |
|
10 «Если я человек Божий, — отвечал Илия начальнику полусотни, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь и сжег его вместе с этой полусотней. |
|
11 |
|
12 «Если я человек Божий, — отвечал им Илия, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь Божий и сжег его вместе с этой полусотней. |
|
13 |
|
14 Ты видел, как сошел с неба огонь и сжег первые два отряда с их начальниками, — пощади же мою жизнь!» |
|
15 Ангел ГОСПОДЕНЬ сказал Илии: «Иди с ним, не бойся его!» И Илия пошел с ним к царю. |
|
16 «Вот что говорит ГОСПОДЬ, — сказал Илия царю: — „Ты послал гонцов вопросить Баал-Зевува, божество Экрона. Разве нет Бога в Израиле — вопросить Его, что Он скажет? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». |
|
17 |
|
18 Прочее об Охозии и о делах, которые он совершил, записано в летописи царей израильских. |
2-а царiвРозділ 1 |
|
1 |
|
2 А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“ |
|
3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога? |
|
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ І пішов Ілля. |
|
5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“ |
|
6 А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“... |
|
7 А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“ |
|
8 Вони ж відказали: „Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“ |
|
9 І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“ |
|
10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“ І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку... |
|
11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“ |
|
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“ І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку... |
|
13 І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх! |
|
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“ |
|
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“ І він устав, і зійшов з ним до царя́, |
|
16 Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ |
|
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина. |
|
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |
Четвертая книга царствГлава 1 |
2-а царiвРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“ |
|
3 Тогда ангел ГОСПОДЕНЬ велел Илии из Тишбы: «Немедля отправляйся навстречу гонцам самарийского царя и скажи им: „Разве нет Бога в Израиле? Почему вы идете вопрошать Баал-Зевува, божество Экрона? |
3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога? |
|
4 За это, — говорит ГОСПОДЬ, — не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». Илия отправился в путь. |
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ І пішов Ілля. |
|
5 |
5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“ |
|
6 «Навстречу нам вышел человек, — ответили они, — и велел нам вернуться к отправившему нас царю и передать ему, что говорит ГОСПОДЬ: „Разве нет Бога в Израиле? Почему ты посылаешь за ответом к Баал-Зевуву, божеству Экрона? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». |
6 А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“... |
|
7 Он спросил их: «Каков был тот человек, что вышел навстречу вам и сказал всё это?» |
7 А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“ |
|
8 Они ответили: «Весь он был волосат, но опоясан кожаным поясом». И царь сказал: «Это Илия из Тишбы». |
8 Вони ж відказали: „Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“ |
|
9 |
9 І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“ |
|
10 «Если я человек Божий, — отвечал Илия начальнику полусотни, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь и сжег его вместе с этой полусотней. |
10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“ І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку... |
|
11 |
11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“ |
|
12 «Если я человек Божий, — отвечал им Илия, — пусть огонь сойдет с небес и сожжет тебя вместе с твоим отрядом». И сошел с неба огонь Божий и сжег его вместе с этой полусотней. |
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“ І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку... |
|
13 |
13 І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх! |
|
14 Ты видел, как сошел с неба огонь и сжег первые два отряда с их начальниками, — пощади же мою жизнь!» |
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“ |
|
15 Ангел ГОСПОДЕНЬ сказал Илии: «Иди с ним, не бойся его!» И Илия пошел с ним к царю. |
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“ І він устав, і зійшов з ним до царя́, |
|
16 «Вот что говорит ГОСПОДЬ, — сказал Илия царю: — „Ты послал гонцов вопросить Баал-Зевува, божество Экрона. Разве нет Бога в Израиле — вопросить Его, что Он скажет? За это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, на ней ты и умрешь“». |
16 Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ |
|
17 |
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина. |
|
18 Прочее об Охозии и о делах, которые он совершил, записано в летописи царей израильских. |
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. |